Давня історія.

На страницу 1, 2, 3  След.  
Начать новую тему    Ответить на тему    Список форумов Виолити - Антиквариат -> Отчеты о поездках и находках
Предыдущая тема :: Следующая тема  
Оценка поста:+68
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 922


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 07:26:57    Заголовок сообщения: Давня історія. Ответить с цитатой

Мої вітання!!!
Ніби відкрили сезон 2017, а погода вносить свої корективи і ,напевне, на довго. То ж поки міжсезоння є час зайнятись планами на майбутній сезон, вивчити матеріали з історії краю, переглянути карти і прив’язати їх до місцевості, узагальнити інформацію, а головне сформувати банк ідей. Поки не приступив до цієї потрібної рутинної роботи вирішив описати одну, як на мій погляд, цікаву історію про скарб, його володарів, та давні часи. І нехай вибачать модератори якщо я недоречно розмістив свою розповідь у цій гільці.

Початок ХХ ст. - буремні часи на тернах Російської імперії. Столипінська реформа, що мала погасити тертя селян і поміщиків та виростити нового господаря Землі-матінки і тд.
Теплий осінній ранок в одному з мальовничих сіл Черкащини. З халупки що похилилась з півнями виходять батько й син. Син Іван бере сокиру й лопату, батько Павло несе вузлика з обідом. Переступили перелаз та й почимчикували кутком села, що звався Сірома. Сонячне проміння ледь торкається верхівок, босі ноги ступають по холодній росі, обоє ідуть в напрямку лісу, рідко перекидаючись словами. Попереду важкий трудовий день сільської голоти яка працює по найму у власника земельної ділянки, що припала на вирубку лісу. Робота проста, але ж не з легких – корчувати пеньки. Починає розвиднятись, трударі уже на місці, підходять до чергового пенька і починають його розкорчовувати й обрубувати могутнє коріння. Ніколи їм любуватись днем, що народжується й мальовничим краєвидом села в низині.

В центрі села на майдані дерев’яна Різдвобогородицька церква, а неподалік чималий добротний будинок де живе в достатку батюшка Миколай зі своєю матушкою Марією. Довкола селянські хати під солом’яними стріхами і чепурними біленькими стінами, що ховаються в садках. Село розділяє річечка і ставки Громадський та Попівський з насипними дамбами та хиткими дерев’яними містками. А там за греблею стоїть занедбаний панський будинок з флігелем у дворі. Велике подвір’я, а за ним розкішний фруктовий сад на кілька десятин, що відділений липовою алеєю. Колись гарний маєток безгосподарні пани здали в оренду і покинули село назавжди. Орендар також виявився поганим господарем, тож сад стоїть недоглянутий. То Іван не раз рвав там садовину, мовляв, все одно згниє й пропаде. А далі дорога веде до хутора, що розрісся на рівнинних степових землях. Ген, ген видніються і виблискують на сонці криті цинком верхи дахів. Десь там і проживає новоспечений господар цієї ділянки. Хазяйнує на широку ногу, має коней і волів та і півтора десятка десятин землі де працює з своїми синами, а при потребі використовує ще й працю наймитів. Ось і господарі їдуть в поле орати після домашнього порання, сидять на возі і по дорозі снідають, щоб не втрачати дорогоцінний час, з коса поглядаючи на своїх робітників.
Ті ж тим часом трудяться в поті чола, витягують на поверхню чергового велетня з під вікового дуба. І приступають до наступного , наступного, наступного… Немає їм коли думати про важку долю трударя й про їх мізерні статки. Час ближче до обіду. Вже й пора б перекусити . Батько відходить і на пенькові розкладає вузлик з нехитрими харчами. Син же вирішує домучити вже обкопаного пенька. І тут йому аж запаморочилось, подумав що це напевне від втоми. З під корінця посипались блискучі монети. Не вірячи своїм очам, він обережно зачерпнув їх разом із землею в пригорщу і висипав до знятої свитини, що лежала неподалік. І знов нагнувсь, марево не зникало, набрав ще і ще, вже поспішаючи, боячись що все зникне як сон. Але сон не проходив, та під корінням уже нічого не було. Розігув натружену спину, боячись подивитись на одежину засипану землею. Ба ні, там в перемішку з чорноземом виблискували царські червінці. Не знав Іван що йому робити, радіти чи сумувати, плакати чи кричати з радощів. Шок він і в давнину був шоком. Просто побрів на підкошених ногах до батька. – Буде в нас тепер, батьку, й хата, й воли, й коні. Та й висипав на імпровізований стіл із пенька двадцять п’ять червінців. Старший перехрестився, не вірячи в таке щастя. Й навчений народною мудрістю вирішив галасу не здіймати, а згодом дати грошам лад. Так вони собі працювали то в одного, то в іншого господаря і потихеньку обживались. Побудували хату під цинк, коло неї сад яблуневий посадили, а далі сарайчик, клуню, ну і придбали живності та й про земельку та лісок не забули. На нинішній лад можна сказати, що вклали гроші в нерухоме і рухоме майно. І все б ніби й нічого та настали буремні часи…

Перша світова, одна революція, друга, а там і переміна влади. Не могли ці зміни промчатись мимо тихого села без сліду. Ось і настала експропріація експлуататорів під світлим гаслом «Даешь калхоз!». Багато доль вона зламала, багато хазяйновитого люду загнала до Сибіру та й на той світ. Пришли комнезамівці й в двір до Павла забрали й вигребли все навіть макітру з варениками в печі та бутлика з сивухою потягнули. Все в Комінтерн (в комуну), що знаходилась в сусідньому селі в панському маєтку. Там дайоші господарювали по-новому – пили, гуляли, совокуплялись, вибачте на слові. А про експропрійованих тварин навіть і не згадували. І ревла бідна худобина, що до сусіднього села й хутора було чутно. Брали дядьки в’язки сіна тай несли «своїй» худобі, годували дивлячись їй в очі, і плакали разом із нею. Нові господарі, тим часом, в замизганій святковій одежі старих господарів вирішувала насушне питання гегемона революції - де б похмелитись. Закіпала кров в жилах, скрипіли зубами «куркулі» й ховали за пазухи обрізи. Ну і використовували їх за призначенням.

В с. К бандой из четырех человек убит красноармеец, стоявший на посту. Банда скрылась в селе С . Помощник уполномоченного Шевченковского ГПУ 25 июля 1923 г. подписывает заключение: «Рассмотрев следственные материалы о том, что скрывающиеся бандиты (названы четыре фамилии) скрылись в селе С. … Ответчики в поимке никаких мер не проявили и вообще ответчики крайне индифферентно относятся к своим обязанностям, а посему материалы направить на заседание ОВС для применения к ответчикам села приказа № 2…» «Взять из института ответчиков пять человек и предать суду Чрезтройки…» «Для оздоровления пассивности ответчиков и вовлечения последних в борьбу с бандитизмом расстрелять бывшего старшего ответчика С…»

Так в безкомпромісній класовій боротьбі дожила родина до ураганних тридцятих. Коли в невдачах будівництва світлого майбутнього потрібно було знайти винних. І вишукували в містах і глухих селах шкідників, ворогів народу, шпигунів, не лояльних до влади. Серед односельців знайшовся Хомка, що щотижня уповноваженому давав списки неблагонадійних.

В один із сонячних літніх днів в цих списках з’явились і батько Павло з сином Іваном. І повіз обшарпаний східними вітрами товарняк неборак в напрямку Сибіру. Та метикуватий батько захватив з собою останніх два чудотворних кружечки і на одному з перегонів де стояв потяг до Донбасу ( з таким же контингентом) домовився з кимсь ??? ( я думаю що як і зараз, так і тоді це було можливо) - і Івана повезли в зворотньому напрямку. Хоч і на шахтах було йому не переливки, та все ж…

Розстріляні під Медвежєгорським 1937р
…Павло Якович, 1887 року народження, дружина Софія, син Іван . Українець, селянин, куркуль, виборчих прав позбавлений. Хліборобство, експлуатація найманої праці та складних машин. Судився за нездачу хлібних лишків. Куркуль-експертник, обкладений с\г податком 194 крб. 85 коп. До революції мав землю 1,50 десятин лісу, 3 десятини орендованої, складні с\г машини, чинив спортив хлібозаготівлі.
Так сумно закінчилась доля дядька Павла.

Вже в п’ятдесятих з’явився в селі і Іван, пристав до вдови тай заробляв в основному підробітками, а ще копав криниці. Господарство їхнє, як розумієте, розтягли. В хаті спочатку була початкова школа, згодом яслі, ще пізніше жили сільські голови, потім директори школи, вчителі… Часто пригадую розповідь сусіда, що мовляв, Іван восени під приводом покуштувати «своїх яблук» потрапляв на подвір’я. Можливо щось шукав, а можливо просто ностальгія? Хто його знає. І стоїть край села хатина, як німий свідок цієї сумної історії.


Події описані мною не вигадані, частково імена і географічні назви змінено. Можливо якісь подібні історії відбувались і в ваших місцевостях, все може бути. Самі розумієте такі тоді були часи.
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
staskarabash


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.12.2014
Сообщения: 387


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 08:36:55    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Доброго ранку. Розвиднилось і перестав сипати сніжок. Синиці і горобці почали дружно стукати в вікно прохаючи навести порядок у годівниці засипаній з горою пухким снігом. Сніг пухкий і насипало на непроморожену землю. Перше потепління і можна до лісу... Цікава історія з Вашого рідного краю, мабуть вона типова для всієї неньки України. З Новим роком і з Св*ятами ! Здоров*я і цікавих знахідок в сезоні, що вже прийшов.
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 922


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 09:03:05    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

staskarabash
І ВАМ доброго ранку! В нас все ще мете й мете. Сніг в нас випав уже на мерзлу землю, що промерзла вже на сантиметрів пятнадцять. Отакі наші справи. І ВАС з Святами!
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
Novgorod


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 11.10.2014
Сообщения: 188


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 11:08:11    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Чудова розповідь. Заслуговує свій + Читаєш та згадуєш розповіді своеї бабусі. Як їх також розкуркулили та везли до сибиру, як батьки її втратили ,як відкуповувались, як тікали до Миколаева,Польші,Білорусії.
Як.....
Та це вже історія мого роду.
Дякую за чкдову розповідь,та спогади.
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 922


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 11:31:37    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Novgorod
Радий що ВАМ сподобалась ця історія. Так, скільки таких історій ще і описаних, і не описаних та й просто забутих усіма.
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
Витусь


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 19.01.2012
Сообщения: 146


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 12:19:10    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Очень интересный отчет!Спасибо Вам!Побольше бы таких историй!
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
YuliaSkarb


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 21.08.2015
Сообщения: 516


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 13:02:16    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Аж за душу взяло. Дякую. Це історія не однієї української сім'ї, а історія й мука всієї України - матінки
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
and_as1


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 24.01.2012
Сообщения: 792


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 13:29:39    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

"Шок він і в давнину був шоком"
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
Vodomir


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 15.02.2011
Сообщения: 5038


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 13:32:09    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Дякую за звіт. Це сумна історія про тисячі родин українців.
Але життя продовжується...

Христос Народився!!! Славім Його!!!
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
ГРОМИЛА


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 12.10.2012
Сообщения: 1898


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 13:34:43    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Интересно написали.
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
KIKIMORA7


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 13.10.2016
Сообщения: 19


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 14:54:59    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Дякую за чудову розповідь ніби окунувся в минуле. Веселих Вам свят
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
КАПІТАН ZELENY


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 04.06.2010
Сообщения: 2420


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 15:25:17    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Не буду оригінальним. Але ці відомі слова, як найкраще висловлюють думку після прочитаної оповіді. "Не знаючи своєї історії, не побудуєш майбутнього". Філософія криється в тому, що не потрібно наступати на граблі минулих помилок. Буде дуже боляче
Ті загублені душегубами люди наче кричать з глибин віків. І добре, що ми їх чуємо. Чуємо завдяки таким малим оповіданням, описам. Я називаю це генетичною пам`яттю з чуйним серцем. Низький поклін Вам за творчість. Сподіваюсь, з відкриттям весняного сезону, нові знахідки будуть учасниками Ваших нових оповідань. Нехай щастить!
З повагою, Андрій з Надпоріжжя
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 922


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 16:15:49    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Витусь
YuliaSkarb
and_as1
Vodomir
ГРОМИЛА
KIKIMORA7
КАПІТАН ZELENY
Дякую, камради за розуміння!!!
Я прямо зворушений такою реакцією, напевне, такі історії так чи інакше стосуються кожного з нас, адже з таких ось (не пройшовших цензуру) розповідей і складається іторія Неньки УКРАЇНИ!
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
Ostrog777


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 31.10.2013
Сообщения: 2493


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 17:35:49    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

bobdilan2009
Хороша Ваша розповідь у мене рід козацький теж прадідів почистили добре слава Богу тільки ікони ті що по роду передавались залишились комуністи такими не цікавились в 1933 голодом давили у нас у селі одного прдрозвёсточника зарізали казав дід біг він з гарячу від хати до якої прийшли хліб забирати і кишки за ним по капусті тяглися а потім його іменем колгосп назвали ну ми вижили дід жити мене вчив розповідав як на весні а жив він на краю села бабуся моя батька мого тоді родила а їсти дуже не було чого за селом у степу у нас багато могил курганів щоб зрозуміліше було сів ключ журавлів за могилою дід побачив зарядив дробовик вставив капсуль і пішов розповідае мені каже підкрався із за могили а журавлі як на долоні танцюють всі парами оглянувся подивився на хату в село потім на журавлів на дворі весна була скинув дробовик на плечі і пішов до дому пожалів пари розбивать не стрілляв і якось Бог нам поміг вижили дожили до 1991 окріпли грошей наскладали упять обчистили і далі чистять аж шкура тріщить нет у революцыи начала нет у революции конца
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
GraFF777


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 16.12.2014
Сообщения: 397


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 17:54:26    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

С Рождеством !!!
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
Алекс777


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 16.01.2013
Сообщения: 1633


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 18:47:39    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

bobdilan2009
Спасибо за собранную и сохранённую память трагической истории нашей многострадальной Неньки-пока жива наша история-будем жить и мы...
С Новогодними праздниками,пусть везёт в новом сезоне,+1 на удачу!
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 922


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 19:11:26    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Алекс777
Щиро ВАМ вдячний!!!
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 922


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 19:14:43    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

GraFF777
І ВАС з святами!!!
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 922


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 19:20:06    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Ostrog777
Дякую ВАМ за ВАШУ розповідь! Як я ВАС розумію. Покійний батько мені розповідав про голод 1947, який аж ніяк не афішують і нині. Не віриться, що можна було вижити. А нині ???
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе


Ostrog777


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 31.10.2013
Сообщения: 2493


СообщениеДобавлено: Sun Jan 08, 2017 20:22:32    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

bobdilan2009
Так багато мій рід пережив та не тільки мій багато дуже багато Укрїнських родин постраждало у прадіда мого по маминому роду більшу половіну хати одрізали розібрали і забрали в колгосп і зараз ще кусок тієї хати стоїть що дідові покинули не добрали а прадід під лісою у сусідньому селі з голоду помер а дітвару бабусів моїх спас а зараз що робиться на землі мого прадіда на нашій землі комуняка бувший хазяйнує як ця влада прийшла той комуняка в перших рядах пішов памятник леніну валять перекрасився і поставив на місце леніна Шевченка Т Г Я теж в той день зібрався думаю піду на відкриття у нас в сімї Шевченка завжди поважали на підході до памятника як глянув самі комуняки і діти іхні бувші комсорги прихльобателі відкривають і ще трохи лдей збоку стояло так я сам собі кажу прости Тарасе Григоровичу розвернувся і пішов до дому лицемірства не переношу та Бог їм суддя .А я про 1947 знаю дуже туго було качани без зерна з кукурудзи товкли в ступах і їли казав дід макуха розкіш була та я багато чого знаю батьки на роботі були а я здідом виріс от дід і впакував в мене все що знав дід 1905 року народження про козацво багато знаю не з книжок а так як воно було насправді ну це вже друга розповідь .Спасибі Вам за хорошу тему з Великою Повагою
Вернуться к началу
Посмотреть профиль Профиль на аукционе
Показать сообщения:   
Начать новую тему   Ответить на тему    Список форумов Виолити - Антиквариат -> Отчеты о поездках и находках Часовой пояс: GMT + 2
На страницу 1, 2, 3  След.
Страница 1 из 3

 
Перейти:  
Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете голосовать в опросах
Вы не можете вкладывать файлы
Вы можете скачивать файлы