Карта "Чорного шляху"

[sergok]

Чи має хто інформацію про наявність таких карт. Чи існують вони взагалі в природі, або детальний опис де він проходив. Все що вдалось вирити в інтернеті про своє місто, це тільки те що в 6 км від міста проходив "чорний шлях".Звісно шо така інформація мало радує... :-(

[Рэмбо]

Да, не густо информации ...

начение слова "Чёрный шлях" в Большой Советской Энциклопедии

Чёрный шлях, одна из дорог, которыми пользовались крымские татары для нападений на Правобережную Украину, Галичину и Польшу в 16—17 вв. Чёрный шлях начинался от Перекопского перешейка через Запорожье на С. Между верховьями рр. Ингулец, Ингул, Тясмин он поворачивал на З., разделяясь на Кучманский шлях и ещё две ветви: северная ветвь Чёрный шлях проходила вблизи Корсуня, Богуслава, Лисянки, Жашкова, Тетиева, южная — вблизи Шполи, Тального, Умани, Дашева. Под Липовцем обе ветви соединялись. Далее Чёрный шлях продолжался на З. в направлении Хмельника, Тернополя, Львова.


...Теперь ненасытной ордой по Черному шляху возвращались татары на юг.
Сгорели Межибож, и Ямполь, и Заслав, грабили хутора и села, уводили людей
в плен...

...По Брацлавщине пролегали два исконно изведанные татарами пути их набегов: на восточной окраине ее лежал «Черный шлях», приводивший татар на Волынь, Полесье, Подляхию; между Днестром и Бугом тянулся «шлях Кучманский», по которому татары двигались в Червоную Русь и Малую Польшу. Ежегодно, а иногда несколько раз в год Брацлавщину посещали злые гости, и естественно, что на прохожей дороге хищников трудно было усидеть мирному земледельческому населению...

[kartograf]

вот схематическое представление

[sergok]

[stavr]

sergok.толее точная литература встречается(встречалась) в полях в виде камешков с надписями....

[LuxCesar]

На картах Боплана вказаний Чорний Шлях. Ви можете прослідкувати через які населені пункти він проходив.

[sova_mv]

Я думаю что знаю где проходило 10-13км чорного шляху по Кировоградской области - уже сезонов 5 когда проезжаю мимо и есть время стараюсь немного походить - кстати части дорог проселочных до сих пор есть. Ничего интересного не попадалось пару свинцовых пуль, что то типа цепи для кайданов и двушка Елизаветы. Проблема в том что Черный шлях это не дорога в нашем представлении и не почтовый тракт 18-19вв, а направление в степи и более точно можно на него попасть или в переходах в балках и речушек или в моем случае по опушке леса (лес Нерубай север Кировоградской обл). Искал я и камни с надписями но увы пока не попадались.

[Sincabeza]

а перевыложите кто-то ПДФ-ку, а то качается, но не открывается
спасибо

[Ворон]

І мені будь-ласка в лічку скиньте ПДФ.Дякую.

[AndrewSV]

І мені, будь-ласка! Якщо можливо - на пошту curat911@ukr.net

[Олег2176]

І мені будь-ласка в лічку скиньте ПДФ.Дякую. oleg21_76@mail.ru

[bobdilan2009]

Мої вітання ! Ловіть інформацію( на авторство не притендую)

Необхідно звернути увагу ще на один шлях, який сумно відомий під назвою “Чорного” і пролягав через самий центр Поросся. Він, зрештою, також відомий принаймні з давньоруських часів. По ньому лукоморські половці, які мешкали на Пониззі, приходили на Русь (в основному на Поросся). С.О.Плєтньова вважає, що пролягав він “по правому березі Дніпра, між рікою і потужним лісовим масивом, який захищав від степовиків Поросся з півдня” [Плетнева, 1990, с. 151]. Напрямок повністю збігається з пізнішим описом “Чорного шляху”: він починався в Чорному лісі, де татари звикли ховатися після масової переправи через Синю воду. Від Чорного лісу шлях направлявся на захід з відхиленням на північ, по водорозділу Дніпра та Буга, повз ліси - Нерубайла та Лебедина. За Лебедином він розділявся на дві гілки, які охоплювали з двох боків ліса : Ромчин та Вербич. Об'єднавшись знову напроти Ольшанки, Чорний шлях йшов далі між двома лісами: з одного боку - Кириловим, з другого - Майдановим і Качкиним, на верхів'я Баскуна (де тепер Тараща), звідти на Юшків Ріг (саме тут, за люстраціями ХVІІ ст., білоцерківські міщани несли польову сторожу - Л.Т.) та Руду Цицілію - на Ставища і в верхів'ях Гнилої Бахви знову розділявся. Одна гілка, притримуючись течії р.Рось, йшла до Білої Церкви і далі по водорозділу Рута та Кам'янки - в глибину Полісся, друга - від Гнилої Бахви, мимо П'ятигір, звертала в верхів'я Росі, звідти - на водорозділ Гнилоп'ята і Роставиці, повз Житомир, і також на Полісся [Клепатский, 1912, с. 49-51].

Цей шлях також періодично використовувався як торгівельний, і, схоже, саме на нього намагались звернути купці, бажаючи оминути митниці, про що розповідають документи кін. XV- сер. XVI ст.

Треба зазначити, що найбільш докладно зображеним Чорний шлях є на карті Г.Боплана 1648 р. Але в кін. ХVІ- на поч. ХVІІ ст. була побудована нова система оборони в Середньому Подніпров'ї, яка, зрештою, була дуже подібна до давньоруської і спиралася на невеликі, але густо посаджені замки. Зрозуміло, що з її виникненням не міг не трансформуватись Чорний шлях - кримські набіги мусили оминати ці укріплення. Г.Боплан зафіксував саме цей етап. Тому ми змушені відмовитись від використання цього джерела. Але в цілому, головний напрямок не змінився, його неможливо змінити - як торгівельні шляхи, так і грабіжницькі, орієнтувались або на водорозділи, або проходили по берегах річок, намагаючись уникнути зайвих переправ [Рыбаков, 1952, с. 40].

Важливим є питання: в який період який зі шляхів використовувався більш інтенсивно? Відповідь на це запитання можуть дати лише докладна характеристика політико-економічної ситуації в регіоні та нумізматичні дані.

Використання Трипільського гостинця та шляху вздовж правого узбережжя Дніпра було зумовлено не тільки зручністю та традиційністю цих магістралей, але і стародавнім складовим правом Києва, що діяло з давньоруських часів. Воно могло бути проігнорованим тільки в період безумовного політичного пріоритету Золотої Орди над Київщиною, в другій половині ХІІІ- в першій половині XIV ст. : Чорний шлях пролягав в обхід Києва і взагалі фактично за межами Київської землі, по території Східного Поділля - ординського улусу. Можна припустити, що монголи в зазначений період використали відому здавна половецьку дорогу як торгівельну, і в такій якості вона функціонувала весь монгольський період, частково захоплюючи і литовський - скарби, які локалізуються вздовж неї, сягають поч. XV ст. Щоправда, більш пізні скарби кін. XIV- поч. XV ст. можна пояснити ординськими походами 1399 та 1416 рр. на Київщину, коли населення ховало свої збереження, рятуючи їх від нападників. Таким чином, логічно припустити, що з переходом Києва і Київської землі під литовську владу складове право Києва і монопольність шляхів, які проходили через нього, були відновлені. Чорний шлях офіційно як торгівельна магістраль перестав використовуватись, але інколи на нього звертали купці, намагаючись уникнути мита. Цим пояснюється, чому зазначений шлях не згадується в документах як письмовий - існував в цій якості недовго і в досить віддалені часи, бідні на письмові звістки. У західних документах згадується “ via tatarica” (“татарський шлях”), але, як випливає з досліджень С.Кутшеби, Л.Харевічової, М.Котляра, В.Крота [Kutrzeba, 1903, c. 191 Charawiczowa, 1925, Котляр, 1966, с. 135-148, Крот, 1988, 87-100], він проходив південніше. Скоріш за все, це був т.з. Кучманський шлях [Крот, 1988, с. 88].

Чорний шлях 2



На пiдставi, головним чином, свiдчень Г.Л. де Боплана I.П.Крип'якевич окреслює ме-жi української колонiзацiї на пiвдень напередоднi Визвольної вiйни середини XVII ст. – на Днiп-рi Кременчук з укрiпленнями, а на пiвденний схiд ця межа йшла по рiчцi Ворсклi з мiс-тами i мiстечками Опiшнє, Полтава, Новий Санжарiв, Кобиляки та iн. В часи визвольних зма-гань українського народу пiд проводом Богдана Хмельницького ця межа фактично не змi-нилася, як про те свiдчать реєстр Запорозького Вiйська 1649 р. та опис мiст i мiстечок 1654 р. По межi заселеної територiї були укрiпленi мiста, що фак-тично створювало оборонну систему на пiвднi. Досить цiкавим в статтi є роздiл про степовi шляхи, що перетинали "Дике поле". Використовуючи карту Боплана та "Акти ЮЗР", I.П.Крип'якевич описує головнi шляхи вiд Криму до Київщини i Брацлавщини. Татарський шлях виходив з Перекопу i прямував до нижнього Днiпра з переправами через Бургунку, Козацький острiв i Тавань. Далi той шлях вiв водоро-здiлом мiж Iнгульцем i Саксаганню, з одного боку, та Базавлуком i Кам'янкою з другого. "На околицi, де сходився Кичкаський шлях з Чорним, десь на верхiв'ях Базавлука, було мiсце, про яке на картi Родивила зазначено: "Як їздцi сюди прийдуть, уважають себе забезпеченими вiд уся-ких небезпек". Тут шлях повертав на захiд, тут починались бiльш вiдомi околицi. Боплан значить вже на своїй картi Княжi Байраки, пам'ятнi першою побiдою (перемогою – Г.Ш.) Хмельницького, а недалеко – Жовтi Води, притока Iнгульця, славнi тим самим боєм. Тут за-любки кочували татари, як про те маємо звiстки 1648 i 1650 р. Чи не тут десь був Телячий Брiд (Акти ЮЗР. Т.II, с. 210), мiсця якого не можемо означити. Дальше найчастiше згадуване кочовище татарське – Чорний лiс, на верхiв'ях Iнгульця (тепер осель Чорнолiска)" [1;Арк.25].
Захiднiше Чорного лiсу Чорний шлях мав два вiдгалуження. Одне йшло на пiвнiчний захiд- аж до Львова, а друге – при витоках Iнгула повертало на пiвдень до джерел рiки Вись, а звiдти – до Торговища i Уманi. Тут закiнчувався Чорний шлях i починався Уманський. При джерелах Висi вiд Чорного шляху вiддiлився Кучманський шлях. На лiвому боцi Днiпра про-ходив Муравський шлях. Були також менш значнi шляхи.

Вибачте опрацювати не мав часу.

[TITAN]

Если можно и мне скиньте ПДФ s._mel@mail.ru

[stalkir1984a1]

чорний шлях є на картах України 18 століття - Річчі Занонні - гугл в помощь

[pilipr]

Відправте і мені, бо ПДФ не відкриває. Я всі шляхи проклав з точністю ГІС, яле ще корригую. Виставлю на форумі. Ліба доповнююча інформація поможе.

[pilipr]

bobdilan2009
Гарні цитати, але вас іще можна більше здивувати. Все це йде набагато глибше. Всі ці шляхи в тій чи іншій мірі існували і перед тим. Варто глянути на пиширення археологічних культур. Вони всі співпадають по існуючих в середньовіччі шляхах. А дивлячись різні реконструкції причорниморья Грецьких та Римських часів (гарне узагальнення в Зубарева В.Г), можна і туди цю ниточку тягнути. Пласти кладів монет ідуть ще в Римські часи та і ранішше по тих самих дорогах. Той же Чорний шлях є південно-східньої гілки Янтарної дороги, південно-західнью гілку відтворив Мат Ціолек (в Вікіпедії є його карта). Північна гілка Шовкового шляху проходила десь по середині Дніпра. Де ля Вассері в книзі Согдіганська торгівля про це згадує, проте мало інформації відтворити. Поширення багатьох предметів інвентаря також співпадає часто. Більше того розташування самих могильників прямопропорційно до розташування доріг. Знайдіть карту Шуберта, я їх є багато з чудовими прив'язками і оцініть для себе. Могильники позначені зірочками. Я пробую створити векторну карту і вивести математичну формулу. А взагалі я давно розклав могильники Гунського періоду по шляхах, вони співпадають на всі сто відсотків. Просто шукав відповіді на байки про "великі міграції" з позиції торгівлі та соціодинаміки. Та і велич Києва при Володимирі далі Змієвих валів Василькова і не поширювалась. Далі були все ті ж "наші" хлопці, яких класифікували в тюрків. В мене є відтворення Торгових шляхів і Чорного і Кушманського і Мораського (по А.А. Русов) фактично співпадає з залізничною дорогою. Я все маю з точністю ГІС, але ще уточнюю, так як багато пробілів, а мені треба в деталях до балок. А на рахунок впливу розташування військ на Чорний шлях це ви прямо в десятку. МОЛОДЕЦЬ. Варто глянути на їх розташування на картах Rizzi Zannoni і все одразу стає зрозумілим. І те чого він був знищений, чому економічно занепав Крим. І дає смутні роздуми про сучасність. А що змінилось, Успіхів

[bobdilan2009]

pilipr
Мої вітання!!!
Дякую за продовження і розвиток теми! В ВАШИХ роздумах багато цінних ідей. Підтримую ВАС на всі сто! Успіхів і ВАМ!

[Noval]

В польском многотомнике «Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego». Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Część 1. Tom 14.
выпущенном Międzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie. Kraków, 2006.
ISBN 83-89273-42-X.
есть описание «Волоского» (волашского) шляха татарских набегов:

«Шлях (путь), называемый Волашским либо «Золотым», шел с Крыма мимо Белгорода (Акермана), далее правым берегом Днестра (через Молдавию), и затем входил возле Снятина на Покутье. Оттуда он вёл, через Коломыю и Тисменицу, к Чесыбесам (современный Езуполь), где разветвлялся на два направления: главное - в сторону Львова, и боковое - в сторону Санока.