Перелік ( каталог) об'єктів культурної спадщини регіонального, обласного та місцевого значення знаходиться в обласному управлінні охорони культурної спадщини. На кожен такий обєкт повинен бути складений паспорт. Місце розташування його вказане на планових матеріалах які повинні бути направлені до районних відділів держкомзему, та районних відділів культури для використання цієї інформації при видачі відповідних висновків, при виготовленні проектів відведення земельних ділянок. Знаходяться під охороною закону, не тільки самі пам"ятники. Для забезпечення їх цілісності навколо них встановлюються охоронні зони. Звичайно такої інформаціїв Інтернеті не має. Фермер може використовувати такі земельні ділянки (охоронні зони) тільки з певними обмеженнями господарської діяльності, а взагалі земельна ділянка під самим обєктом култ. спадщини не може бути йому передана в користування. Крім того при проведенні розпаювання та видачі державних актів на земельні частки (паї), земельні ділянки на яких розташовувались об"єкти культурної спадщини, хоча і оброблялись колгоспами, але повинні були бути виключеними із розпаювання. Рано чи пізно постане питання про виготовлення державних актів на такі об"єкти, о тоді і почне вилазити все на гору, втому числі і факти включення таких територій до складу земель, що згідно державних актів на право власності були передані громадянам для ВТСВ.
ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 18. Склад земель
1. До земель України належать усі землі в межах її території,
в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за
основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
2. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
...
Стаття 19. Категорії земель
1. Землі України за основним цільовим призначенням
поділяються на такі категорії:
...
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного
призначення;
...
д) землі історико-культурного призначення;
...
2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у
власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть
перебувати у запасі.
Стаття 43. Землі природно-заповідного фонду
Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного
простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу
природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та
іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій
та об'єктів природно-заповідного фонду.
Стаття 44. Склад земель природно-заповідного фонду
До земель природно-заповідного фонду включаються природні
території та об'єкти (природні заповідники, національні природні
парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки,
заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно
створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні
парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Стаття 45. Використання земель природно-заповідного фонду
1. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у
державній, комунальній та приватній власності.
2. Порядок використання земель природно-заповідного фонду
визначається законом.
Стаття 46. Землі іншого природоохоронного призначення
та їх використання
1. До земель іншого природоохоронного призначення належать
земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають
особливу наукову цінність.
2. Межі земель іншого природоохоронного призначення
закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками.
3. Порядок використання земель іншого природоохоронного
призначення визначається законом.
Стаття 53. Склад земель історико-культурного призначення
1. До земель історико-культурного призначення належать землі,
на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси
(ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні
заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї
просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Стаття 54. Використання земель історико-культурного
призначення
1. Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у
державній, комунальній та приватній власності.
2. Навколо історико-культурних заповідників,
історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба,
меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх
комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із
забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на
додержання режиму використання таких земель.
3. Порядок використання земель історико-культурного
призначення визначається законом.
Стаття 162. Поняття охорони земель
Охорона земель - це система правових, організаційних,
економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне
використання земель ... забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного
та історико-культурного призначення.
Стаття 110. Поняття обмеження у використанні земельних
ділянок, обтяження прав на земельну ділянку
1. На використання власником земельної ділянки або її частини
може бути встановлено обмеження.
Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено
правами інших осіб.
2. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє
встановлених обмежень, обтяжень.
3. Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії
обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім
випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
Стаття 112. Охоронні зони
1. Охоронні зони створюються:
а) навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів
культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою
охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів;
б) уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту,
навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх
експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх
негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші
природні об'єкти.
2. Правовий режим земель охоронних зон визначається
законодавством України.