Столипінські хутори

На страницу 1, 2, 3  След.  
Новая тема    Ответить       Список форумов Виолити - Антиквариат -> Обсуждения всех тем, касающихся поиска
Предыдущая тема :: Следующая тема  
Оценка поста:+12
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 938


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 08:02:27    Заголовок сообщения: Столипінські хутори Ответить с цитатой

Шановне копарське товариство, запрошую Вас до обговорення такої теми як Столипінські хутори. Можливо в когось є більше матеріалу ніж я накопав в інеті. Був би дуже вдячний за підтримку і додаткову інформацію.
Сам другий рік поспіль восновному займаюсь пошуком на таких місцях. Що сказати – жили по різному, були і багаті, і бідні господарства. Як на мене то рідко яке з них проіснувало довше трьох десятиліть. Поголовна колективізація поставила хрест на особистій власності і одноосібниках. І поїхали поїзди з роботящими дядьками туди де Макар телят не пас…
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 938


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 08:05:04    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Проводячи боротьбу з революційними рухами, голова ради міністрів імперського уряду Петро Столипін Указом від 9 листопада 1906 року запровадив реформування аграрного сектору. Ним він хотів на селі створити міцну групу заможних господарів, які б були опозицією проти соціалістичних ідей. Відтоді селянин, не зважаючи на сільську громаду (общину), міг вільно продати свою землю, вимагати об'єднання земельних угідь, що належали йому, у одне – "відруб", чи створити за межами села окреме господарство – "хутір".
Найбільш бажаним було повне відокремлення земельної ділянки, виділення його з загальних угідь, перенесення туди селянського будинку і господарських будівель. Ліс і луги поділялися окремо, і ділянка виявлялася роз'єднаною. Випаси, місця промислів залишалися в загальному користуванні. Прийоми поділу землі часом бували надзвичайно витонченими в прагненні до максимальної справедливості. Так, після поділу землі визначалися кращі і гірші ділянки, і за найкращі бажаючими їх купити вносилися на торгах певні грошові суми, що потім надходили тим, кому дісталися погані землі, у порядку компенсації. Ділянки середньої якості віддавалися в користування без доплат.
Природно, при такому поділі кращі землі займалися багатими селянами. Іноді хазяїни ділянок визначалися по жеребкуванню. При перерозподілі землі дотримувався принцип добровільності. При значній різноякісності землі застосовувався і такий принцип розподілу, як збільшення ділянки з низькою і зменшення з високою якістю. Виплачувалася винагорода тим селянам, що переїжджали із села й облаштовувалися на хутірській ділянці. При цьому платив той, у чиє користування надходила садиба переїжджаючого. Дорожнеча перенесення селянської садиби на хутір була стримуючим чинником цього процесу.
Наявність селянського Поземельного банку стало серйозною об'єктивною передумовою успішного розвитку столипінської реформи. Створений у 1883 році, він надавав допомогу селянам, що набували землю. Кредити надавалися громадам, товариствам і окремим селянам з розрахунку 7% річних.
Основними донорами для формування земельного фонду селянського банку були поміщики, що розорилися, не бажаючі або не здатні на своїх землях ефективно господарювати в умовах капіталістичної конкуренції, що складалася. Зате вони скористалися масовими закупівлями, щоб роздути ціну на землю.
За тридцять років діяльності банку відбулися істотні зміни в соціальній структурі покупців. Якщо в перші роки основна частина землі здобувалася громадами і товариствами, то до кінця цього періоду переважна більшість була вже за приватними покупцями.Людям, які за власний кошт не могли придбати землю та техніку (сівалки, модернізовані плуги, віялки тощо) надавались кредити.
Тепер, послуговуючись статистичними даними, проаналізуємо, чи під силу було середньому селянському господарству впоратися з цими платежами і чи вигідно було взагалі купувати землю через банк? Для цього звернімося до матеріалів губернського земства, яким у 1912 році були затверджені норми прибутковості для 1 десятини польової землі.


Культура Урожайність,
пудів з 1 дес. Норма висіву на 1 дес. Збір без висівної норми Середня ціна за пуд Валовий прибуток
Жито
67 8,4 58,6 67 коп. 39,26 крб
Озима пшениця 64 8,6 55,4
79 коп. 43,77 крб.
Ярова пшениця 47 8,6 38,4 79 коп. 30,34 крб.
Ячмінь
56 8,5 47,5 49 коп. 23,28 крб.
Овес
63 8,3 54,7 47 коп. 25,71 крб.
Гречка 39 6,1 32,9
65 коп. 21,39 крб.
Просо
57 3,0 54,0 55 коп. 29,70 крб.


Як бачимо, валова прибутковість десятини землі в середньому складала 26 крб. 70 коп., а чистий дохід – 8 крб. 42 коп. Але у більшості середніх селянських господарств обробіток землі та інші польові робити виконували власними силами (без використання найманої праці), тому в середньому 8 десятин у врожайний рік давали близько 213 крб. чистого прибутку. Навіть якщо припустити, що частина вирощеного врожаю йшла на власне споживання, то решти цілком вистачало для того, щоб, продавши її, сплатити банківську позику, казенні та земські збори і навіть зробити невеликі заощадження. Звичайно, за умови існування стабільного попиту на продукцію землеробства, стабільних цін на хліб та сприятливих погодних умов, від яких значною мірою залежали результати селянської праці.
Отже, ті селяни, які уміли й хотіли господарювати на землі, були впевнені у власних силах і не боялися ризикувати, брали банківські позики і купували землю (середня ціна 1 дес. складала 238 крб.). Але, як уже було сказано, однією з умов отримання такої позички було утворення на ній хутірного чи відрубного господарства, що відразу ж дало свої результати. На викуплених землях, як гриби після дощу, почали з’являтися “столипінські” хутори, мешканці яких досить успішно займалися хліборобством, збуваючи свою продукцію на найближчих ярмарках та товарних станціях.
У 8 українських губерніях на хутори і відруби припадало 2,7 млн десятин, якими володіли 400 тис. (14%) селянських дворів.
Станом на 1 січня 1913 року з 187 033 селянських дворів Правобережної Черкащини на "відруби" виділилось 17 089 дворів (9,1%)
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 938


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 08:07:34    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Вибачте, табличка нормально не відобразилась.

Встановлення радянської влади хуторяни сприйняли важко, бо мали чималі власні господарства. Спротив утворенню колгоспів на хуторах тривав досить довго. Але знищення подібних "столипінських" хуторів, було зумовлене суто політичними підходами, які виробляло сталінське керівництво. По-перше, такі хутори підлягали знищенню, як символи старого капіталістичного ладу. По-друге, вони не мали права на існування, як осередки заможного селянства, що здатне було чинити опір заходам радянської влади. А по-третє, знищуючи такі хутори, влада знищувала у селян і саму згадку про хутірні (фермерські) господарства, які споконвіку існували в Україні й могли бути серйозною альтернативою колгоспно-радгоспній системі.
Це були непрості часи розкуркулення, суцільної колективізації і забирання у людей останніх крихт хліба. Встановлені норми хлібоздач були нереальними і колгосп їх виконати не міг при усьому бажанні, що не цікавило партфункціонерів КП(б)У.

Листопад 1929 – Пленум ЦК ВКП(б) прийняв рішення про примусову колективізацію в Україні.


27 грудня 1929 – Сталін проголосив політику «ліквідації куркульства як класу».

30 жовтня 1932 – В. Молотов організував засідання Політбюро ЦК КП(б)У, під час якого була прийнята постанова «Про заходи щодо посилення хлібозаготівлі». Органи влади на місцях були зобов`язані не допускати торгівлю хлібом, промисловими товарами та посилити судові репресії.

18 листопада 1932 – постанова ЦК КП(б)У «Про заходи по посиленню хлібозаготівель». Відповідно до постанови посилились репресії проти селян України, особливо проти селян-одноосібників, які не виконують плану хлібозаготівлі.


27 травня 1939 – постанова ЦК ВКП(б) та РНК СРСР “Про заходи щодо охорони громадських земель від розбазарювання”, відповідно до якої було запроваджено жорстку відповідальність за порушення сталості колгоспного землекористування (порушники підлягали “відданню під суд”). Хутірські господарства в межах громадських земель колгоспів ліквідували, встановили норми землекористування селянського двору із “прирізанням” надлишків до колгоспу.


27 травня 1939 (субота) - Москва. ЦК ВКП(б) і РНК СРСР видали постанову “Про заходи охорони суспільних земель колгоспів від розбазарювання”. Містилася вказівка щодо вилучення у селян присадибних ділянок та ліквідації хуторів.

Наркомат земельних справ УРСР повідомив про хід виконання постанови РНК СРСР та ЦК ВКП(б) стосовно ліквідації хуторів. Станом на 10 серпня в УРСР зселені 56480 хуторських дворів, 54% встановленого на 1939 р. плану. - Вісті ВУЦВК. – 1939. — 17 серпня.
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
desalex


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 11.07.2008
Сообщения: 1902


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 09:24:23    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Дякую, +1. Тема цікава, багатьма "копачами" - недосліджена і навіть ігнорована: копають КР, ЧК, середньовіччя, царизм, війну - про Столипінку і НЕП часто забувають. Але ж, якщо подивитися на карти РККА 1930-х років, то там навколо кожного великого села було по 5-6 якраз таких хуторів. Якщо сюди долучити власні дослідження з краєзнавства та людської психології, то в пошуку це дає результат у вигляді колись наспіх і неглибоко захованих закладух зі сріблом як пізнього царизму, так і ранніх совєтів. Плюс сопутка та одиничні знахідки. Багато вивчав досліджень про життя селян на цих хуторах у 190х-193х рр. І завжди відмічається, что хуторяни мали солідні статки, що суми заробленого значно перевищували витрати. Тобто тема перспективна, але багатьох стримує сильним засміченням, адже в першій половині 20-го століття, та ще й у заможніх селян, широко використовувалось різне залізо, жесть, кольорові метали у господарстві, плюс приміщення хуторів потім використовувалось колгоспами довгий час (польові стани, МТС і т.п.), що добавило туди алюмінію, безкозирок і т.п. "улюблених знахідок". З вибиванням більше чистих місць перемикаємося на ці місця, знахідки радують, - але це займає багато часу (на "мусорці" швидко не попреш), потрібен добрий досвід металопошуку та гарний високоселективний МД-прилад.
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 938


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 10:32:11    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

desalex

Вдячний Вам за зацікавленість темою. На рахунок засмічення металом - це так. Особливо коли металом були покриті хати, а розкривали їх люмпенпролетаріЇ і їм не жалко було матеріалу- рвали його як могли. Знаходив міста з маленькими кусочками ніби їх собаки гризли. Робота потребує великої кількості ямок, проте не скучно. Зі знахідок - основа ранні Совєти ну і звичайно Миколай ІІ. Як виняток - знайдено з десяток пятачків Катерини (напевне були закладені під вугли).
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
доктор ФАУСТ


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 16.03.2007
Сообщения: 2839


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 11:04:25    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

есть у меня один такой хуторок. примерно на 6-7 домов. просуществовал аж до начала 60-тых годов, потом сгорнули бульдозерами в посадку, бью его уже лет 7. кстати николаевских монет очень мало, биллона вообще не было. а дореформа 20-30 года прет как будто кто засевает, мусора очень много, даже при том что выбираю все на протяжении всего времени что там копаю, люблю такие места, это не чк что на 100м2 один сигнал, уснуть можно)))
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 938


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 12:09:00    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

доктор ФАУСТ
Так тримати. Дійсно замітив що є хуторки по 5-7 будівель, вулиці бувають дуже рідко, а восновному господарство одне. Хоча старі люди в нас казали що на чотири хати була викопана одна криниця, до сих пір не можу второпати як можна було забезпечити госодарство водою, ну для себе 2-3 відра - зрозуміло, а на худобу??? Відстань між господарствами 200-300м.
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
доктор ФАУСТ


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 16.03.2007
Сообщения: 2839


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 13:30:15    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

bobdilan2009
криниця на моему хуторi напевне дiйсно була одна.рокiв чотири назад там трактор провалився заднiм колесом, хутор на бугрi був, до води мабуть метрiв 25, хоча можливо й пiдвал або погреб якийсь був, а внизу в яру ставочок був, метрiв за 50-60 вiд крайнiх хат
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 938


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 14:07:55    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

доктор ФАУСТ

Дякую за інформацію, є в нас знаменитий (бандитський) хутір, то там, мені батько розказував, були такі ходи, як лисячі нори, що від хати можна було пірнути і вилізти аж в берегах. Там зараз почало все потихеньку валитись то яма на ямі, ходити стрьомно.
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
Янчик


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 10.03.2013
Сообщения: 1952


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 15:20:38    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

bobdilan2009 писал(а):
доктор ФАУСТ
Так тримати. Дійсно замітив що є хуторки по 5-7 будівель, вулиці бувають дуже рідко, а восновному господарство одне. Хоча старі люди в нас казали що на чотири хати була викопана одна криниця, до сих пір не можу второпати як можна було забезпечити госодарство водою, ну для себе 2-3 відра - зрозуміло, а на худобу??? Відстань між господарствами 200-300м.

Памятаю ще з дитинства декілька груп печищ від таких хуторів, скільки там було криниць не знаю, але майже біля кожної хати був ставок, або ще говорили "сажалка",з якої напували худобу. Коли бульдозери рівняли печища то все згортали в ці ставки, в основному трофеї залишаються на глибині.
Найкраще видно такі хутори на німецьких картах. Люди на хуторах в основному жили заможно, десь в інеті читав що в період столипінської реформи селяни більше заробляли за працівників в промисловості, чого більше не було при любій владі.
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 938


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 16:23:25    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Янчик

Дякую. Залишки будівель і садки в нас розорали після війни. На рахунок фашистів то Ви праві на всі сто. Карти в них Гут. Точніші як РККА. Розповідав мені покійний нині дідок, що коли прийшли німці то по карті шуали в них в дворі кирницю і вони довго пояснювали що рік назад ця криниця обвалилась і її засипали. Що за такі дивні карти??? Я не знаю, можливо двадцять пятки. Якщо такі є. Але підстав не вірити в мене не має. Одне погано що гансовські карти в вільному доступі в дуже малому "разришении".

Про заможність можна сказати одне чистий прибуток з середнього господарства 213 руб я б сказав на рівні робітничого пролетарія, що рівнявся сучасному інженерові. Не по оплаті рівня, а по посаді.
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
шчасливчик


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 18.07.2013
Сообщения: 8028


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 17:26:04    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Нашёл я такой хуторок на Днепропетровщине.От села километров 5. на краю балочки.По трёхе степь и немножко болотца,поселухи нет.На Немецкой ген штаб 43г .Тоже пусто.На нашей 53г.нема ничё.Из находок:Пятак Екатерины,Полтинник 1899 г., билоны 1890-1915г.и медь того-же периода.Крестиков и нательных ладанок небыло.Колесо косарки и много разного шмурдяка.Так-как на картах не обозначен,то хуторок оказался не бит,хотя по всей округе вычещено всё под ноль.
З.Ы. Сразу думал что хутор послереволюционный,когда ,типа,крестьянам землю раздавали.Но потом был удивлён-что ни одной советской монеты.
А при новой власти хозяина видать маканули,или сбежал.А хутор спалили.
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY MSN Messenger MSN Messenger
Govtva


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 04.09.2009
Сообщения: 307


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 19:04:26    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

шчасливчик писал(а):
Нашёл я такой хуторок на Днепропетровщине.От села километров 5. на краю балочки.По трёхе степь и немножко болотца,поселухи нет.На Немецкой ген штаб 43г .Тоже пусто.На нашей 53г.нема ничё.Из находок:Пятак Екатерины,Полтинник 1899 г., билоны 1890-1915г.и медь того-же периода.Крестиков и нательных ладанок небыло.Колесо косарки и много разного шмурдяка.Так-как на картах не обозначен,то хуторок оказался не бит,хотя по всей округе вычещено всё под ноль.
З.Ы. Сразу думал что хутор послереволюционный,когда ,типа,крестьянам землю раздавали.Но потом был удивлён-что ни одной советской монеты.
А при новой власти хозяина видать маканули,или сбежал.А хутор спалили.
Десятки раз натыкался на такие хуторки,у нас в обычно их создавала голытьба отобравшая землю у крепких хозяев в основном из реестровых козаков и во время коллективизации большевики согнали всех в крупные села.Находок нормальных там мало: совдепия и поздний царизм,зато территорию замусорили конкретно,особенно обидно когда селились по старине,причем умудрялись ставить мазанки даже на заливных лугах и других неудобных для жилья местах.
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 938


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 19:09:44    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

шчасливчик

Дякую за підтримку теми. Звичайно такі хутори розміщувались на відстані 2-6 км від села, якщо брати Ваш варіант, то часовий проміжок підходить. Трьошку то малювали "За период с 1846 по 1863 года было составлено и награвировано 435 листов трехверстной карты. В последующие годы производилась рекогносцировка уже снятых губерний и съемка новых." Тобто, якщо ваш хуторок появився після 1863 року, то навряд чи його і нанесли, ну а до і після революції не було коли. ТОМУ напевне Ваш не дожив і до карт РККА. В мене навпаки, не можу знайти два хуторки, хоч на картах присутні і в гансів і в совєтів, і розбіжність з сучасною ніяка , а вони як в воду канули. Але був випадок подібний і до вашого. Біля столипіснського найшов давніший якого як і в Вас ні на якій не має.
Теж не розумію, але знайшов тільки два хрестики.(за весь період)
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
шчасливчик


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 18.07.2013
Сообщения: 8028


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 19:57:02    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Govtva
Та у вас там,в округе свободного клаптика не найдёш.Всё было заселено,в разные времена.
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY MSN Messenger MSN Messenger
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 938


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 20:05:16    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Govtva

Був у мене один столипінський хуторок поверх ЧК (обідно, да?)
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
bobdilan2009


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.04.2014
Сообщения: 938


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 20:16:04    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Станом на 1 січня 1913 року з 187 033 селянських дворів Правобережної Черкащини на "відруби" виділилось 17 089 дворів (9,1%), у тому числі на Уманщині 12 120 дворів (29,8% селянських дворів повіту). УМАНСЬКИМ камрадам явно повезло з цими хуторами.
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
Поисковик


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 16.02.2011
Сообщения: 1327


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 21:27:28    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

bobdilan2009
Дуже цікаву тему затронули, з задоволенням все перечитав.
А немає у вас таких статистичних даних по Хмельницькій обл?
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY
Govtva


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 04.09.2009
Сообщения: 307


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 21:30:55    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

bobdilan2009 писал(а):
Govtva

Був у мене один столипінський хуторок поверх ЧК (обідно, да?)
Аналогично,прямо на дом черняхов мельницу взгомоздили,другой раз кто то по на скифах снаряды найденные рванул после войны и вся земля в осколках.
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY


шчасливчик


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 18.07.2013
Сообщения: 8028


СообщениеДобавлено: Sat Feb 06, 2016 22:41:37    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Так большинство старых сёл,даже не старых а старинных,именно на ранних поселениях и стоят.По моим наблюдениям-все сёла по р.Хорол,которые обозначены на трёхе и живы до сих пор,имеют дату основания так гдето 5-6 век до Р.Х.а то и раньше. И с чистой , совестью на табличке с названием села , спокойно можно ставить дату основания ,к примеру 5 век до н.э.
Вернуться к началу
Профиль Профиль VIOLITY MSN Messenger MSN Messenger
Показать сообщения:   
Новая тема    Ответить       Список форумов Виолити - Антиквариат -> Обсуждения всех тем, касающихся поиска Часовой пояс: GMT + 2
На страницу 1, 2, 3  След.
Страница 1 из 3

 
Перейти:  
Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете голосовать в опросах
Вы можете вкладывать файлы
Вы можете скачивать файлы