Закони України

 
Новая тема    Ответить       Список форумов Виолити - Антиквариат -> Законодательство Украины
Предыдущая тема :: Следующая тема  
BugR


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 23.04.2007
Сообщения: 2368


СообщениеДобавлено: Mon May 28, 2007 19:59:39    Заголовок сообщения: Закони України Ответить с цитатой

Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»

Цей Закон регулює відносини, пов'язані з вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей, і спрямований на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного співробітництва України у сфері культури.
Дія цього Закону не поширюється на сучасні сувенірні вироби, предмети культурного призначення серійного та массового виробництва.

Розділ I Загальні положення
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме:
оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;
предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;
предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;
складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;
старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;
манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;
унікальні та рідкісні музичні інструменти;
різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;
рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;
рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;
зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;
рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології;
родинні цінності - культурні цінності, що мають характер особистих або родинних предметів;
колекція культурних цінностей - однорідні або підібрані за певними ознаками різнорідні предмети, які, незалежно від культурної цінності кожного з них, зібрані разом становлять художню, історичну, етнографічну чи наукову цінність;
вивезення культурних цінностей - фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну;
ввезення культурних цінностей - фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України;
тимчасове вивезення культурних цінностей - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін;
тимчасове ввезення культурних цінностей - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну із зобов'язанням їх зворотного вивезення з території України в обумовлений угодою термін;
транзит культурних цінностей через територію України - переміщення будь-якими законними способами з будь-якою метою культурних цінностей з території однієї іноземної держави на територію іншої іноземної держави через територію України без використання цих культурних цінностей на території України;
незаконно вивезені культурні цінності - культурні цінності, вивезені з території України з порушенням законодавства України та міжнародно-правових норм, не повернуті після закінчення обумовленого угодою терміну тимчасового вивезення або за наявності будь-яких розбіжностей з умовами, які регулюють таке тимчасове вивезення;
незаконно ввезені культурні цінності - культурні цінності, ввезені на територію України з порушенням законодавства України та міжнародно-правових норм, які регулюють порядок ввезення культурних цінностей;
повернення культурних цінностей - сукупність дій, пов'язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням із території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень України, інших держав, їх уповноважених
органів, рішень судів України або іноземних держав.

Стаття 2. Законодавство України про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей
Законодавство України про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей складається з Конституції України ( 254к/96-ВР ), Основ законодавства України про культуру ( 2117-12 ), цього Закону, міжнародних договорів України та інших нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, то застосовуються правила міжнародного договору.

Установлений цим Законом порядок вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей застосовується до всіх культурних цінностей незалежно від форми власності та є обов'язковим до виконання для всіх фізичних та юридичних осіб, які перебувають чи ведуть свою діяльність на території України.

Стаття 3. Культурні цінності України
Відповідно до законодавства України культурними цінностями України є:
культурні цінності, створені на території України громадянами України;
культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
культурні цінності, виявлені на території України;
ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

Стаття 4. Культурні цінності, що підлягають поверненню в Україну
Поверненню в Україну підлягають:
культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну.
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Стаття 5. Повернення культурних цінностей з території України
Культурні цінності, що на законних підставах перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Стаття 6. Ввезення в Україну, пересилання та вивезення за її межі зоологічних колекцій
Ввезення в Україну, пересилання та вивезення за її межі зоологічних колекцій здійснюються за правилами, що встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

Стаття 7. Заохочення осіб, які сприяють поверненню культурних цінностей в Україну
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які сприяють поверненню культурних цінностей в Україну, можуть бути заохочені відповідно до законодавства України.
За згодою особи, яка подарувала Україні культурні цінності, при їх атрибуції та експонуванні зазначається ім'я дарувальника.

Розділ II Управління та контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей

Стаття 8. Державний орган контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей
Спеціально уповноваженим державним органом контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей є Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України при Міністерстві культури і мистецтв України (далі - Державна служба контролю).
Державна служба контролю виконує покладені на неї завдання у взаємодії з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства, Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей, Державною митною службою України, правоохоронними органами. ( Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 594-IV ( 594-15 ) від 06.03.2003 )

Стаття 9. Міжвідомча рада з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей
Для координації роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо управління та здійснення контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей створюється Міжвідомча рада з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей. Склад Міжвідомчої ради з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей і положення про неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 10. Компетенція Державної служби контролю

Державна служба контролю в межах своєї компетенції:
забезпечує проведення державної експертизи культурних цінностей, заявлених до вивезення (тимчасового вивезення), та при поверненні після тимчасового вивезення;
розглядає клопотання власників культурних цінностей або уповноважених ними осіб;
приймає рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей;
видає свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей;
здійснює реєстрацію ввезених (тимчасово ввезених) культурних цінностей;
складає переліки культурних цінностей, що вивозяться (тимчасово вивозяться), і встановлює режим тимчасового вивезення;
інформує громадськість в Україні та за її межами про факти втрати або крадіжки культурних цінностей;
здійснює необхідні заходи для повернення викрадених, незаконно вивезених та евакуйованих і не повернутих культурних цінностей;
розробляє та здійснює заходи, спрямовані на виконання міжнародних зобов'язань України з питань запобігання незаконним вивезенню, ввезенню та поверненню культурних цінностей.

Стаття 11. Державна експертиза культурних цінностей
Заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті після тимчасового вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відмова фізичної чи юридичної особи, яка порушила клопотання про вивезення (тимчасове вивезення) культурних цінностей, подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності розглядається як відмова заявника від їх вивезення.
У разі, якщо результат державної експертизи дає підстави для занесення заявленої до вивезення культурної цінності до Державного реєстру національного культурного надбання, матеріали експертизи передаються відповідному центральному органу виконавчої влади незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання.

Стаття 12. Рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей
Державна служба контролю за клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей. Про прийняте рішення власник культурних цінностей чи уповноважена ним особа письмово повідомляється в місячний термін від дня офіційного надходження клопотання.

Стаття 13. Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей
У разі прийняття Державною службою контролю рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей. Зразок свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.
Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Розділ III Вивезення та ввезення культурних цінностей
Стаття 14. Культурні цінності, що не підлягають вивезенню з України
Вивезенню з України не підлягають:
культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
культурні цінності, включені до Національного архівного фонду;
культурні цінності, включені до Музейного фонду України.

Стаття 15. Порядок оформлення права на вивезення культурних цінностей
Клопотання про право на вивезення культурних цінностей подається не пізніше ніж за місяць до дати їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою до Державної служби контролю.
До клопотання додаються:
документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
висновок державної експертизи.

Стаття 16. Вивезення родинних цінностей
Родинні цінності, які не перебувають на постійному зберіганні в державних музеях, установах, бібліотеках та інших державних сховищах культурних цінностей, вивозяться відповідно до законодавства України.

Стаття 17. Вивезення особистих нагород
У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.
Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Стаття 18. Вивезення культурних цінностей особами, які користуються дипломатичним імунітетом
Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений цим Законом, поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Стаття 19. Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях
Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, митним законодавством України.

Стаття 20. Придбання у державну власність культурних цінностей, заявлених до вивезення
На підставі висновку державної експертизи Міністерством культури і мистецтв України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства, Міжвідомчою радою з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у клопотанні про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.

Стаття 21. Ввезення культурних цінностей в Україну
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Міністерством культури і мистецтв України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства разом з Державною митною службою України. Під час ввезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник
культурних цінностей.

Стаття 22. Культурні цінності, ввезення яких забороняється
Ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі культурні цінності підлягають вилученню митними органами України з метою повернення їх у встановленому порядку власнику.
Чинність цієї статті поширюється також на контрафактні примірники художніх творів.

Розділ IV Тимчасове вивезення та тимчасове ввезення культурних цінностей

Стаття 23. Тимчасове вивезення культурних цінностей
Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися фізичними та юридичними особами:
для організації виставок;
для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
в інших випадках, передбачених законодавством України.
Культурні цінності, тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, вважаються незаконно вивезеними.

Стаття 24. Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей
Клопотання про дозвіл на тимчасове вивезення культурних цінностей подається власником чи уповноваженою ним особою до Державної служби контролю.
До клопотання додаються:
нотаріально завірена копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
висновок державної експертизи.

Стаття 25. Відмова у видачі свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей
Свідоцтво на право тимчасового вивезення культурних цінностей не може бути видано, якщо:
відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу.

Стаття 26. Умови угоди щодо тимчасового вивезення культурних цінностей
Умови угоди щодо тимчасового вивезення культурних цінностей не можуть бути змінені після видачі свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей.

Стаття 27. Порядок тимчасового ввезення культурних цінностей
Культурні цінності, що тимчасово ввозяться в Україну, підлягають реєстрації у порядку, встановленому Державною службою контролю разом з Державною митною службою України.

Розділ V Право власності на культурні цінності

[b]Стаття 28. Порядок використання вилучених або конфіскованих культурних цінностей

Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно Міністерству культури і мистецтв України, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. ( Частина перша статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 594-IV ( 594-15 ) від 06.03.2003 )
Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
Витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.
Якщо вилучені або конфісковані культурні цінності обернені відповідно до закону в доход держави, Міжвідомча рада з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей вирішує питання про безоплатну передачу цих культурних цінностей для постійного зберігання в державну частину музейного, бібліотечного та архівного фондів або релігійним організаціям.

Стаття 29. Запобігання придбанню незаконно вивезених з інших держав, викрадених або недобросовісно набутих культурних цінностей
Для запобігання придбанню незаконно вивезених з інших держав, викрадених або недобросовісно набутих культурних цінностей фізичні та юридичні особи незалежно від форми власності, які бажають набути права власності на культурні цінності, зобов'язані вживати необхідних заходів для одержання інформації про походження цих культурних цінностей.
Юридичні та фізичні особи, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями, зобов'язані вести реєстр, в якому повинна міститися інформація про походження кожної культурної цінності, прізвище, ім'я і по батькові та адреса постачальника, опис культурної цінності та її вартість.

Стаття 30. Витребування культурних цінностей з незаконного володіння
Національна комісія з питань повернення в Україну культурних цінностей сприяє власникам або уповноваженим ними особам у поданні позовів і звернень про витребування культурних цінностей з незаконного володіння.

Стаття 31. Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей
Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду.
Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від сплати мита, митних та інших зборів. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Стаття 32. Права добросовісного набувача культурних цінностей
Фізичні або юридичні особи, які володіють культурними цінностями та не знали і не повинні були знати, що ці цінності раніше були викрадені або незаконно вивезені, визнаються добросовісними набувачами культурних цінностей.
У разі придбання викрадених або незаконно вивезених з інших держав культурних цінностей зазначені цінності підлягають поверненню законному власнику. Добросовісний набувач культурної цінності має право у разі її повернення одержати компенсацію.
Держава або власник, які подають запит на повернення незаконно вивезених культурних цінностей, у разі їх повернення компенсують витрати на їх зберігання, реставрацію, експертизу тощо.

Стаття 33. Договори щодо культурних цінностей
Для запобігання незаконному вивезенню культурних цінностей та передачі права власності на них усі договори щодо культурних цінностей, які підпадають під дію цього Закону, укладаються в письмовій формі.
Договори, укладені з порушенням цього Закону, визнаються недійсними.

Стаття 34. Транзит культурних цінностей
Транзит культурних цінностей через територію України регулюється митним законодавством і міжнародними договорами України.

Стаття 35. Сплата мита за культурні цінності
У разі вивезення або ввезення культурних цінностей мито справляється згідно із законами України.

Розділ VI Міжнародне співробітництво
Стаття 36. Міжнародне співробітництво України у галузі запобігання незаконним вивезенню, ввезенню культурних цінностей і передачі права власності на них
Україна бере участь у міжнародному співробітництві у галузі запобігання незаконним вивезенню, ввезенню культурних цінностей, передачі права власності на них, а також у поверненні законним власникам незаконно вивезених і ввезених культурних цінностей відповідно до Конституції та законодавства України.

Розділ VII Відповідальність за порушення законодавства
україни про вивезення, ввезення та повернення культурних
цінностей


Стаття 37. Відповідальність за порушення законодавства України про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей
Особи, винні у порушенні законодавства України про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, несуть відповідальність, передбачену законами України.

Розділ VIII Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців після набрання чинності Законом України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей":
подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;
розробити та привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.


Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 21 вересня 1999 року
N 1068-XIV
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
BugR


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 23.04.2007
Сообщения: 2368


СообщениеДобавлено: Fri Feb 22, 2008 16:16:51    Заголовок сообщения: Закон України “Про охорону археологічної спадщини“ Ответить с цитатой

Закон України “Про охорону археологічної спадщини“

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 26, ст.361 )


Цей Закон регулює відносини, пов'язані з охороною археологічної спадщини України - невід'ємної частини культурної спадщини людства, вразливого і невідновлюваного джерела знань про історичне минуле, а також визначає права та обов'язки дослідників археологічної спадщини.

Розділ I “Загальні положення”

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

археологічна спадщина України (далі - археологічна спадщина) - сукупність пам'яток археології, що перебувають під охороною держави, та пов'язані з ними території, а також рухомі культурні цінності (археологічні предмети), що походять з об'єктів археологічної спадщини;

об'єкт археологічної спадщини (археологічний об'єкт) - місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними території чи водні об'єкти, створені людиною, незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінності з археологічного, антропологічного та етнографічного поглядів і повністю або частково зберегли свою автентичність;

пам'ятка археології (археологічна пам'ятка) - об'єкт археологічної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

археологічні дослідження - науково-пошукова та науково-практична діяльність, спрямована на одержання нових знань про об'єкти археологічної спадщини, закономірності розвитку давніх суспільства і людини;

охорона археологічної спадщини - комплекс здійснюваних відповідно до законодавства України заходів держави, її органів, підприємств, закладів, установ і організацій, а також громадян, спрямованих на облік (виявлення, наукове вивчення, класифікацію, картографування, державну реєстрацію), захист, збереження, належне утримання, відповідне використання, консервацію, реставрацію, реабілітацію та музеєфікацію об'єктів археологічної спадщини, а також поширення знань про археологічну спадщину;

археолог - вчений (громадянин України, іноземець або особа без громадянства), який має відповідні фахову освіту і кваліфікацію, професійно провадить археологічні дослідження і супроводжує їх науковою звітністю та публікацією наукових результатів;

археологічні розкопки - вид наукового дослідження археологічної спадщини, який являє собою вивчення археологічних залишків на території об'єкта археологічної спадщини і включає, зокрема, земляні роботи, які руйнують досліджуваний об'єкт частково або повністю;

археологічні розвідки - вид наукового дослідження археологічної спадщини, який не пов'язаний із руйнуванням культурного шару (крім обмеженого шурфування для визначення товщини культурного шару) об'єкта археологічної спадщини і спрямований на виявлення, локалізацію (картографування), інтерпретацію об'єктів археологічної спадщини, уточнення даних про вже відомі об'єкти археологічної спадщини;

наукова експертиза археологічної спадщини - діяльність, метою якої є наукове дослідження археологічної спадщини і підготовка науково обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо використання археологічних об'єктів, а також аналіз програм, проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, за якими передбачається проведення земляних робіт та реалізація яких може позначитися на об'єктах археологічної спадщини;

наукове дослідження археологічної спадщини - вид наукової діяльності, об'єктом якої є археологічна спадщина, рухомі культурні цінності, що походять з об'єктів археологічної спадщини, а також документована інформація (публікації, наукові звіти тощо) археологічного характеру;

відкритий лист - єдиний кваліфікаційний документ, який засвідчує фаховий рівень дослідника і дає право на проведення наукового дослідження археологічної спадщини;

дозвіл - документ встановленого зразка, виданий центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, який дає право на проведення земляних робіт на об'єкті археологічної спадщини. Дозвіл видається досліднику, який отримав кваліфікаційний документ (відкритий лист).

Стаття 2. Законодавство України про охорону археологічної спадщини

Законодавство України про охорону археологічної спадщини складається з Конституції України ( 254к/96-ВР ), Земельного кодексу України ( 2768-14 ), Закону України "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ), міжнародних договорів України з питань охорони археологічної спадщини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів України.

Стаття 3. Основні завдання законодавства України про охорону археологічної спадщини

Основними завданнями законодавства України про охорону археологічної спадщини є:

регулювання суспільних відносин у сфері охорони, дослідження та збереження археологічної спадщини;

забезпечення права громадян на пізнання археологічної спадщини України;

забезпечення археологам - громадянам України права на проведення археологічних досліджень;

визначення повноважень органів управління у сфері охорони археологічної спадщини;

сприяння державній політиці у сфері охорони, дослідження та збереження археологічної спадщини;

визначення видів об'єктів археологічної спадщини (археологічних об'єктів культурної спадщини);

регулювання відносин власності щодо об'єктів археологічної спадщини, визначення прав та обов'язків власників і користувачів пам'яток археології;

створення необхідних умов для забезпечення охорони об'єктів археологічної спадщини;

створення нормативно-правової бази з охорони, збереження, дослідження археологічної спадщини;

визначення критеріїв щодо видачі відкритих листів та дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території археологічної пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць;

правове регулювання фінансування охорони і дослідження археологічної спадщини.

Розділ II державне управління археологічною спадщиною
Стаття 4. Органи управління у сфері охорони археологічної спадщини

Державне управління у сфері охорони археологічної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та інші уповноважені органи охорони культурної спадщини.

Спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини є центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

До інших уповноважених органів охорони культурної спадщини належать:

орган охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій;

органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.

Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері охорони археологічної спадщини

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони археологічної спадщини належить:

забезпечення здійснення державної політики у сфері охорони археологічної спадщини;

здійснення державного контролю у сфері охорони археологічної спадщини;

внесення об'єктів археологічної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

визначення археологічних установ та музеїв, яким надається право утримання археологічних пам'яток, а також їх купівлі;

затвердження методик і нормативів оцінки археологічних пам'яток.

Кабінет Міністрів України здійснює також інші повноваження, передбачені законодавством України у сфері охорони культурної спадщини.

Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини несе відповідальність за схоронність і використання археологічних пам'яток і предметів на території України.

До повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини належить:

розробка нормативно-правових актів, що регулюють питання обліку, реставрації та використання об'єктів археологічної спадщини;

ведення державного обліку археологічної спадщини;

розробка і встановлення охоронних зон археологічних пам'яток;

нагляд за веденням будівельних робіт в охоронних зонах археологічних пам'яток;

погодження відведень земельних ділянок і проектів землекористування, дорожніх, меліоративних і сільськогосподарських робіт;

надання дозволів на право ведення будь-яких робіт, пов'язаних з діяльністю щодо охорони і вивчення археологічної спадщини;

призупинення або заборона будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, що загрожує схоронності археологічних пам'яток;

направлення подань щодо застосування санкцій за діяльність, яка загрожує схоронності археологічної спадщини, призупинення фінансової діяльності юридичних і фізичних осіб, які порушують законодавство про археологічну спадщину;

розробка методичної бази і документації з питань охорони і використання археологічної спадщини;

організація і проведення експертиз з охорони і використання археологічної спадщини;

організація діяльності з продажу, скупки, ввозу і вивозу археологічних предметів на територію та з території України та контроль за цією діяльністю.

Стаття 7. Повноваження інших уповноважених органів охорони культурної спадщини

До повноважень органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, органів охорони культурної спадщини місцевого самоврядування належить:

здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо охорони археологічної спадщини;

забезпечення в межах відповідної території (Автономної Республіки Крим, області, міста, району) належного захисту та утримання об'єктів археологічної спадщини;

погодження на стадії проектування відведення земельних ділянок під містобудівні, шляхові, меліоративні та землевпорядні роботи після їх археологічного дослідження;

здійснення постійної інспекції за станом схоронності археологічних пам'яток;

реєстрація дозволів та відкритих листів на право проведення досліджень на археологічних пам'ятках.

Стаття 8. Державний облік археологічної спадщини

Археологічні пам'ятки і предмети підлягають державному обліку незалежно від підпорядкування і форми власності.

Державний облік археологічної спадщини здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Державний облік археологічної спадщини включає її виявлення, фіксацію, визначення наукової та культурної цінності, картографування і паспортизацію, складання списку і зводу археологічних пам'яток, облік та інвентаризацію археологічних колекцій незалежно від відомчої належності і форми власності.

Порядок проведення Державного обліку археологічної спадщини визначає Кабінет Міністрів України.

Розділ III наукове дослідження археологічної спадщини
Стаття 9. Види та принципи наукових досліджень археологічної спадщини

Наукові дослідження археологічної спадщини включають:

вивчення історико-архівних даних щодо об'єктів археологічної спадщини;

польові дослідження, що передбачають проведення земляних робіт (розкопки та розвідки), дослідження, що не передбачають проведення земляних робіт (розвідки без здійснення земляних робіт, геомагнітна зйомка, аерофотозйомка тощо);

всі види післяпольових досліджень.

Принципами наукового дослідження археологічної пам'ятки є:

застосування, де це можливо, неруйнівних методів дослідження;

завдання якнайменшої шкоди об'єктам археологічної спадщини та запобігання тому, щоб об'єкти археологічної спадщини залишалися розкритими після завершення польових досліджень без забезпечення їхнього належного збереження, консервації та раціонального використання;

проведення наукової фіксації усіх етапів дослідження і всіх виявлених знахідок та інших матеріальних залишків;

публікація результатів наукового дослідження археологічної пам'ятки.

Стаття 10. Право на проведення наукових досліджень археологічної спадщини

Право на проведення наукових досліджень археологічної спадщини надається виключно археологам, які мають практичний досвід проведення археологічних робіт (розкопок, розвідок), виконують вимоги законодавства України про охорону культурної спадщини.

Проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюється за дозволом, виданим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок надаються за умови дотримання археологом вимог охорони археологічної спадщини та наявності у нього відкритого листа - кваліфікаційного документа, виданого Інститутом археології Національної академії наук України.

Використання будь-якою особою металодетекторів та інших приладів для пошуку об'єктів археологічної спадщини або рухомих предметів, пов'язаних з культурним шаром, без наявності відкритого листа і дозволу на проведення археологічних досліджень є незаконним.

Стаття 11. Науковий звіт дослідника археологічної спадщини

Археолог, який здійснює археологічні дослідження на території України, зобов'язаний до початку наступного польового сезону подати до наукового архіву Інституту археології Національної академії наук України науковий звіт про здійснені археологічні дослідження, який є однією з умов одержання таким археологом відкритого листа на наступний строк проведення археологічних досліджень. Звіт про проведені археологічні дослідження є обов'язковою науковою документацією і підлягає довічному зберіганню. Вимоги до складання наукового звіту затверджуються Вченою радою Інституту археології Національної академії наук України.

Наукові звіти про археологічні дослідження, проведені на території України, зберігаються в науковому архіві Інституту археології Національної академії наук України. Підприємства, установи, організації, що володіють науковими археологічними архівами або будь-якою звітною документацією про археологічні дослідження на території України, зобов'язані надавати їх оригінали або повні копії на запит Інституту археології Національної академії наук України.

Стаття 12. Функції та повноваження Інституту археології Національної академії наук України у сфері наукового дослідження археологічної спадщини

Інститут археології Національної академії наук України як державна археологічна наукова установа відповідно до законодавства України:

є єдиною науковою установою, яка видає кваліфікаційні документи (відкриті листи) на право проведення археологічних досліджень в межах усієї території України;

організує і здійснює наукові та науково-рятівні дослідження археологічних об'єктів;

координує археологічні дослідження в наукових установах та організаціях незалежно від їх підпорядкування та форм власності на території України;

розробляє, затверджує та впроваджує наукові методики дослідження археологічної спадщини;

на замовлення спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини здійснює наукову археологічну експертизу та погодження програм і проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках археології, у зонах охорони археологічних пам'яток, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах місць, занесених до Списку історичних населених місць України;

готує кваліфіковані кадри у сфері дослідження, охорони і використання археологічної спадщини;

збирає повний науковий архів звітів про археологічні дослідження в Україні;

забезпечує збереження та облік рухомих предметів, що походять з об'єктів археологічної спадщини України (далі - знахідки) і відповідно до законодавства передані до його фондів;

провадить наукові експертизи досліджень археологічної спадщини та наукових звітів.

Стаття 13. Участь громадськості в охороні археологічної спадщини

Громадські організації, громадяни сприяють органам охорони культурної спадщини у проведенні практичних заходів з виявлення, вивчення, обліку та охорони об'єктів археологічної спадщини, популяризації серед населення знань про них та пам'яткоохоронного законодавства, здійснюють громадський контроль за станом збереження, використанням, консервацією та музеєфікацією пам'яток археології.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Українського фонду культури, інших громадських організацій, а також громадян з охорони археологічної спадщини.

Стаття 14. Правовий статус археологічної експедиції

Археологічна експедиція за своїм правовим статусом може бути як окремим підрозділом юридичної особи (наукової установи, навчального закладу, музейної установи тощо), так і юридичною особою державної або комунальної форми власності, статутна діяльність якої передбачає проведення наукового дослідження археологічної спадщини.

Керівництво діяльністю археологічної експедиції у сфері дослідження археологічної спадщини здійснює археолог, який одержав відкритий лист та дозвіл на проведення земляних робіт на об'єкті археологічної спадщини.

Археологічна експедиція може бути утворена Інститутом археології Національної академії наук України, науковими установами Національної академії наук України, в яких є археологічні відділи, вищими навчальними закладами III або IV рівня акредитації державної форми власності в межах програм підготовки студентів, музеями, заповідниками, музеями-заповідниками державної та комунальної форм власності, штатний розпис яких містить посади археологів.

Археологічні експедиції, загони і групи очолюються дослідником, який отримав відкритий лист, і перебувають під охороною держави. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації і громадяни надають допомогу і сприяють проведенню археологічних досліджень.

Розділ IV права та обов'язки дослідників археологічної спадщини
Стаття 15. Права та обов'язки дослідника археологічної спадщини

Дослідник археологічної спадщини (археолог) є вченим і має відповідні права, встановлені цим Законом, законами України "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ) і "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ).

Дослідник археологічної спадщини:

має привілейоване право на поновлення наукових досліджень об'єкта археологічної спадщини, який він досліджував раніше, крім випадків призначення на цьому об'єкті археологічної спадщини охоронних досліджень відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 );

має пріоритетне право доступу до предметів археології, виявлених ним під час археологічних досліджень і переданих до державних установ і закладів;

зобов'язаний здійснювати археологічні дослідження відповідно до цього Закону, дотримуватися вимог інших актів законодавства України, в тому числі інструкцій (методик, правил), затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини;

зобов'язаний забезпечувати схоронність виявлених об'єктів культурної спадщини та передачу рухомих предметів після їх вивчення визначеній у відкритому листі та у дозволі установі, здійснювати консервацію об'єктів культурної спадщини, упорядкування території після завершення робіт, а в разі потреби - на договірних засадах взяти участь у приведенні зазначених об'єктів до експозиційного стану та підготовці матеріалів для державної реєстрації цих об'єктів як пам'ятки;

зобов'язаний супроводжувати свої дослідження обов'язковою документацією (описовою, креслярською, фото-, кіно-, відеофіксацією) та дотримуватися принципів наукового дослідження археологічної спадщини, визначених цим Законом.

Стаття 16. Реалізація прав на наукове дослідження і одержання наукового результату

Одержана в результаті археологічних досліджень наукова інформація є об'єктом права інтелектуальної власності відповідно до законодавства України.

Підставами виникнення права інтелектуальної власності на одержану в результаті археологічних досліджень наукову інформацію є: одержання такої інформації в результаті польових або інших археологічних досліджень; створення інформації своїми силами і за свій рахунок; виконання будь-якого договору, що містить умови переходу права власності на інформацію до іншої особи.

Право інтелектуальної власності на одержану в результаті археологічних досліджень наукову інформацію регулюється цим Законом, законами України "Про науково-технічну інформацію" ( 3322-12 ), "Про авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ) та іншими актами законодавства України. Право власності на наукову інформацію, одержану або створену кількома громадянами або юридичними особами, визначається договором, укладеним між співвласниками цієї інформації.

Спори про право інтелектуальної власності на одержану в результаті археологічних досліджень інформацію вирішуються відповідно до законів України.

Стаття 17. Право на публікацію результатів наукових досліджень археологічної спадщини

Археолог, який здійснив археологічні дослідження, має виключне право на публікацію одержаної в результаті польових і післяпольових досліджень наукової інформації в порядку, встановленому частиною першою статті 15 та статтею 28 Закону України "Про авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ).

Стаття 18. Знахідки, одержані в результаті археологічних досліджень

Знахідки, одержані в результаті археологічних досліджень (нерухомі та рухомі предмети, які були пов'язані з об'єктом археологічної спадщини і виявлені та задокументовані під час археологічних досліджень), є державною власністю. Вони підлягають обліку та класифікації відповідно до методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Правовий режим скарбу визначається законодавством України.

З моменту виявлення і до передачі на зберігання згідно із законодавством України знахідки охороняються державою нарівні з об'єктами музейного фонду України.

Знахідки підлягають передачі на зберігання до фондів Інституту археології Національної академії наук України, до фондів музеїв та/або навчальних закладів, наукових установ, закладів культури державної або комунальної форми власності, де забезпечені належні умови їх зберігання, вивчення, експонування тощо. Установи та організації, до яких передаються знахідки, вказуються попередньо у відкритому листі і відповідному дозволі, при цьому має бути визначений пріоритет утворення центральних, регіональних або місцевих (в археологічних заповідниках) цілісних колекцій.

У тому випадку, коли досліджені елементи археологічної спадщини залишаються на місці (in situ), археолог разом з відповідним органом охорони культурної спадщини вживають заходів щодо їх консервації або музеєфікації. Фінансування таких заходів провадиться відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ).

Стаття 19. Обов'язки юридичних і фізичних осіб, у користуванні або власності яких перебувають археологічні об'єкти

Юридичні і фізичні особи, у користуванні або власності яких перебувають археологічні об'єкти або предмети, зобов'язані:

дотримуватися всіх правил охорони і використання археологічних об'єктів або предметів;

виконувати всі необхідні роботи виробничого характеру згідно з дозволом;

негайно інформувати про нововиявлені об'єкти або предмети в межах території, яку вони використовують для своєї діяльності;

сприяти і не перешкоджати будь-яким роботам з виявлення, обліку та вивчення археологічних об'єктів або предметів.

Розділ V фінансування охорони, захисту, дослідження археологічної спадщини
Стаття 20. Джерела фінансування охорони, захисту, дослідження археологічної спадщини

Фінансування охорони археологічної спадщини здійснюється за рахунок загального і спеціального фондів Державного бюджету України.

Джерелами фінансування заходів у сфері охорони, захисту, дослідження археологічної спадщини можуть бути кошти власників археологічних об'єктів чи уповноважених ними органів або осіб, які набули права володіння, користування чи управління пам'ятками, кошти замовників робіт, благодійні внески та пожертвування, у тому числі валютні, на охорону археологічної спадщини та інші джерела, не заборонені законодавством України.

Розділ VI міжнародне співробітництво україни
Стаття 21. Принципи та види міжнародного співробітництва України у сфері охорони археологічної спадщини

Археологічна спадщина України є невід'ємною складовою археологічної спадщини Європи і людства в цілому. Україна заохочує міжнародні обміни інформацією про археологічні дослідження, сприяє міжнародним контактам археологів.

Держава дбає про налагодження і розвиток співробітництва з іноземними державами та міжнародними організаціями для запобігання незаконним археологічним розкопкам, незаконним ввезенню, вивезенню і передачі права власності на рухомі предмети, що походять з об'єктів археологічної спадщини.

Держава створює необхідні правові та економічні умови для здійснення у сфері охорони археологічної спадщини вільних та рівноправних відносин з іноземними науковими установами та організаціями, іноземними та міжнародними науковими товариствами і об'єднаннями, якщо ці відносини не суперечать законодавству України.

Міжнародне договірно-правове, інформаційне, наукове співробітництво у сфері охорони археологічної спадщини здійснюється у формах, що не суперечать законодавству України.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Розділ VII відповідальність за порушення законодавства україни про охорону археологічної спадщини
Стаття 22. Відповідальність за порушення законодавства України про охорону археологічної спадщини

Юридичні і фізичні особи, дії або бездіяльність яких завдали шкоди археологічній спадщині, несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

Розділ VIII прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України "Про охорону археологічної спадщини";

розробити і привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їхніх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 18 березня 2004 року
N 1626-IV
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
SAPER78


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 17.06.2009
Сообщения: 88


СообщениеДобавлено: Sun Jul 19, 2009 22:26:40    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

:shock: скіки буквів.... :shock:
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
IzVne


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 28.11.2009
Сообщения: 3


СообщениеДобавлено: Sun Nov 29, 2009 12:24:06    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

мона попасти ...
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
atler


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.09.2009
Сообщения: 95


СообщениеДобавлено: Mon Dec 21, 2009 22:15:19    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Мда...Читать в падлу,но кое-что реально полезно!
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
Чобик


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 12.05.2009
Сообщения: 40976


СообщениеДобавлено: Sun Dec 27, 2009 13:00:56    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Спасибо, Уважаемый за труд!
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
BIEK


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 01.06.2010
Сообщения: 311


СообщениеДобавлено: Mon Jul 19, 2010 18:16:08    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

а своими совами ктото может
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
FRIDAY


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 05.01.2010
Сообщения: 20


СообщениеДобавлено: Mon Jul 19, 2010 22:35:11    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Стаття 10. Право на проведення наукових досліджень археологічної спадщини

Право на проведення наукових досліджень археологічної спадщини надається виключно археологам, які мають практичний досвід проведення археологічних робіт (розкопок, розвідок), виконують вимоги законодавства України про охорону культурної спадщини.

Проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюється за дозволом, виданим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок надаються за умови дотримання археологом вимог охорони археологічної спадщини та наявності у нього відкритого листа - кваліфікаційного документа, виданого Інститутом археології Національної академії наук України.

Використання будь-якою особою металодетекторів та інших приладів для пошуку об'єктів археологічної спадщини або рухомих предметів, пов'язаних з культурним шаром, без наявності відкритого листа і дозволу на проведення археологічних досліджень є незаконним. :shock:
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
BIEK


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 01.06.2010
Сообщения: 311


СообщениеДобавлено: Tue Jul 20, 2010 18:44:49    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

А КТО ЗНАЕТ СРЕДИ ПОЛЯ ИЛИ ЯРА ЕСТЬ ЛИ АРХИОЛОГИЧНА СПАДЩЫНАНЕТ НИКАКИХ ЗНАКОВ. ХОДЯТ С МД СОБЕРАЮТ МЕТОЛОЛОМ И ТО ЧТО ПОПАДЕТСЯ. ИНОГДА МАНЕТЫ И ПОИНТЕРЕСНЕЙ. В СТРАНЕ МД ПРОДАНО СОТНИ ТЫСЯЧ.ПРОДАВАТЬ НИКТО НЕ ЗАПРИЩАЛ.ЕТО НЕ СПЕЦ ТЕХНИКА .РОЗРИШЕНИЯ НА ПОКУПКУ НЕТРЕБУЮТ. ЧТО СО ВСЕМ ЭТИМ ДЕЛАТЬ
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
ГрафАлександр


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 06.12.2010
Сообщения: 62


СообщениеДобавлено: Wed Dec 08, 2010 20:08:25    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Вывод - коп на территории заповедников ,древних поселений запрещён,а также на територии приватизированной частной собственности.Ношение/хранение холодного ,огнестрельного,химического,токсического оружия,взрывчатых веществ и боеприпасов - ЗАПРЕЩЕНЫ и караются в некоторых особо тяжких(как определит суд) случаях лишением свободы,на сроки согласно статьям Уголовного Кодекса Украины.

То ,что не запрещено законом Украины - разрешено , ведь у нас демократия.
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
baxchisaraj


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.02.2011
Сообщения: 6624


СообщениеДобавлено: Fri Apr 08, 2011 10:46:32    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Цитата:
Використання будь-якою особою металодетекторів та інших приладів для пошуку об'єктів археологічної спадщини або рухомих предметів, пов'язаних з культурним шаром, без наявності відкритого листа і дозволу на проведення археологічних досліджень є незаконним. :shock:

Дозвольте втиснути своїх 5 коп
написано ж ясно "для пошуку обєктів арх. спад., повязаних з культурним слоєм" А хто ж її то шукає? Лом збирати ніхто ж не забороняв! Так?
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
Wolfgrey


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 11.10.2005
Сообщения: 1909


СообщениеДобавлено: Sat Apr 09, 2011 12:59:44    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

baxchisaraj писал(а):
написано ж ясно "для пошуку обєктів арх. спад., повязаних з культурним слоєм"

Оставьте вы в покое "Закон про охорону археологічної спадщини" - это лишь частный случай "Закону про охорону культурної спадщини". А там в ст. 35 всё ясно прописано. Низзя без "дозволу", и баста.
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
baxchisaraj


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 20.02.2011
Сообщения: 6624


СообщениеДобавлено: Sat Apr 09, 2011 15:14:28    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Тоді дозвольте запитати...
Що означає в ст. 35 п. 4 "...обовязковій реєстрації.."? Це що зброя?
І закон видно шо граматєями написаний вліпили "металошукач"
А якшо не шукач а детектор, і так в паспорті написано до прибора, тоді що можна тоже шось докзувати получається?
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
sorokaua


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 06.12.2010
Сообщения: 112


СообщениеДобавлено: Fri Nov 18, 2011 15:49:38    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Очень познавательно.
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
Descartes


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 05.02.2013
Сообщения: 106


СообщениеДобавлено: Mon Feb 11, 2013 15:02:15    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

И в этой теме уже обновления вышли

Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей от 16.10.2012

Про охорону археологічної спадщини от 16.10.2012
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
denysl


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 15.10.2012
Сообщения: 1772


СообщениеДобавлено: Wed Feb 13, 2013 00:54:27    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

благодарю за труд.
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе AIM Address
Barma


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 08.08.2016
Сообщения: 340


СообщениеДобавлено: Fri May 04, 2018 07:45:08    Заголовок сообщения: Что нам делать Ответить с цитатой

Привет. Что то нужно делать с этим законом пока не приняли. С ув.. Снова зарегистрирован законопроект о борьбе с «черными» археологами
24 апреля 2018 года Источник:Юридическая Практика
Сотрудники полиции будут обязаны хранить клад до признания его культурной ценности
Сотрудники полиции будут обязаны хранить клад до признания его культурной ценности
20 апреля 2018 года в парламенте был зарегистрирован законопроект №8314 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно противодействия нелегальному изъятию объектов археологического наследия». Так, предлагается отнести использование металлодетекторов к видам деятельности, которые подлежат лицензированию, а за кладоискательство ввести административную ответственность.

Законопроект был подан такими депутатами, как Татьяна Острикова, Ирина Геращенко, Оксана Сыроид и другие.

Субъекты законодательной инициативы хотят предусмотреть административную ответственность за несообщение о найденном кладе. Так, предлагаются ввести санкции в виде штрафа для физических лиц в размере от 500 до 1000 нмдг, и для должностных лиц – от 150 до 300 нмдг. Дела по данным правонарушениям будут рассматриваться судами общей юрисдикции.

Отметим, что на сегодняшний день предусмотрена уголовная ответственность за незаконное присвоение найденного клада, который имеет особую историческую, научную, художественную или культурную ценность. За это преступление грозит уголовная ответственность от штрафа в размере от 100 до 150 нмдг до ареста на срок до шести месяцев.

Законопроект более точно определяет срок, в течение которого лицо, обнаружившее клад, обязано сообщить о найденном кладе соответствующим органам власти — «не позже, чем через 24 часа». Следует отметить, что в действующем законодательстве упоминается лишь слово «немедленно».

Так, согласно законопроекту, территориальный орган Национальной полиции или орган местного самоуправления обязаны обеспечить хранение клада до того момента, как будет признана его культурная ценность и уведомить о кладе центральный орган исполнительной власти, который обеспечивает формулирование и реализацию государственной политики в сфере охраны культурного наследия. На сегодняшний день это Министерство культуры Украины.

Напомним: право собственности на клад, имеющий культурную ценность, приобретает государство (статья 343 ГК).

Определение понятия «культурные ценности» дает Закон «О вывозе, ввозе и возврате культурных ценностей». Согласно упомянутому закону, культурные ценности — это объекты материальной или духовной культуры, которые имеют художественную, историческую, этнографическую и научную значимость и подлежат сохранению, воспроизведению и охране согласно действующему законодательству. Закон дает полный перечень таких объектов: от живописи до почтовых марок.

Размытую сумму вознаграждения за обнаружение клада «до двадцати процентов» проект заменяет на фиксированную — в 20%.

На наш взгляд, эта правка вызовет множество финансово-экономических вопросов. Ведь право на вознаграждение порождает обязанность государства выплачивать определенную сумму денег нашедшим клад. Несмотря на это, авторы законопроекта считают, что принятие проекта закона не повлечет за собой дополнительных бюджетных расходов.

Также законопроект предусматривает три новых вида хозяйственной деятельности, которые будут подлежать лицензированию:

1) использование различных металлоискателей адаптированных для поиска материальных предметов;

2) деятельность по обнаружению и поиску остатков человеческого существования и деятельности возрастом не менее чем 100 лет на момент обнаружения, которые содержатся под земной поверхностью и/или под водой;

3) а также деятельность по обнаружению и поиску материальных предметов, которые имеют культурную, а также историческую ценность, полностью или частично изъяты из-под земли вследствие антропогенной деятельности или действий естественных факторов.

В парламент уже вносились аналогичные законопроекты, но были сняты с рассмотрения:

1) проект закона №2616 от 22 марта 2013 года «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно противодействия нелегальным раскопкам и ограничения гражданского оборота археологических предметов».

2) проект закона №3416 от 11 октября 2013 года «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно охраны археологического наследия».

Предлагалось ввести регистрацию металлоискателей в территориальных отделениях Министерства внутренних дел, а также уполномочить центральный орган исполнительной власти, который реализует политику в сфере охраны культурного наследия, выдавать разрешение на использование данного оборудования. Новый документ предполагает немного иной порядок, хотя в целом оставляет за государством полномочия по осуществлению контроля.

Сохранить:

Версия для печати
Добавить в избранное
Поделиться:

Добавить в Facebook
ВКонтакте
Добавить в Linkedin
Открыть доп.сервисы
Нашли ошибку? Выделите ее мышкой!
И нажмите:
Контакты:

Прислать новость
Связаться с редактором






Комментарии:»
Бандера-душитель котів 03 мая 2018 года 18:41 #

Цікавий законопроект, списаний маже повністю з російського.... країна їде оп шляху тотальної заборони і контролю за всіма сферами діяльності..... цікаво знати реального автора цього законопроекту... А депутати , як ті вівці, підримують усію муть, що їм подають... Більшість з них козаки Гаврилюки....
vova 03 мая 2018 года 13:05 #

Привет.Татьяна Острикова, Ирина Геращенко, Оксана Сыроид и другие. Я их знаю, это зависливые люди, они ничего не имеют, и не будут иметь. Закон есть строгий на ценность древнюю . Сами незнают , что делают! Маразм настоящий. С ув..
Виталий 26 апреля 2018 года 18:18 #

Законопроект не выдерживает никакой критики. На сегодня любую деятельность по поиску не только кладов, но и любых древностей, может производить только научный коллектив под руководством профессионального археолога, имеющего Открытый лист и разрешение Минкульта на проведение раскопок. Если при этом используется металлоискатель - его марка (!) должна быть вписана в Разрешение Минкульта. (ст. 35 ЗУ "О защите культурного наследия). О каком "урегулировании права на клад, найденный при поиске ценностей с помощью металлодетектора" может вообще идти речь, если сегдня такой поиск незаконен в принципе?! И что за "лицензирование металлодетекторов"?! У нас что, древние поселения грабят СПД в ходе реализации уставной деятельности? Или правительство собираетс отдать поиск древностей в частные руки? Может, стоить заставить в конце-концов работать уже имеющееся, довольно неплохое, памятникоохранное законодательство, чем плодить такие вот образчики непрофессионализма и тупости...ua/welcome.php


Последний раз редактировалось: Barma (Fri May 04, 2018 07:53:12), всего редактировалось 5 раз(а)
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
Barma


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 08.08.2016
Сообщения: 340


СообщениеДобавлено: Fri May 04, 2018 07:45:37    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

http://pravo.ua/newslist.php
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
Barma


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 08.08.2016
Сообщения: 340


СообщениеДобавлено: Fri May 04, 2018 07:58:38    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

Barma писал(а):
http://pravo.ua/newslist.php
смотрите 24 апреля 14год 27 мин. С ув..
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе


Barma


Оффлайн
   

Зарегистрирован: 08.08.2016
Сообщения: 340


СообщениеДобавлено: Fri May 04, 2018 07:59:04    Заголовок сообщения: Ответить с цитатой

http://pravo.ua/news.php?id=0654595
Вернуться к началу
Профиль Профиль на аукционе
Показать сообщения:   
Новая тема    Ответить       Список форумов Виолити - Антиквариат -> Законодательство Украины Часовой пояс: GMT + 2
Страница 1 из 1

 
Перейти:  
Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете голосовать в опросах
Вы не можете вкладывать файлы
Вы можете скачивать файлы